19 лютого 2010 р.Б. біля Зміїних валів у смт. Коцюбинське відшуміло – відверещало наше Велике Багаття. Співпало воно у часі з проведенням у Києві 12 КПЗ й 11з’їзду УПС, а тому цей коротенький звіт трохи затримався.
1. Звіти всіх членів і аналіз праці за рік, що минув.
Не є нас поки що так багато, щоб шикуватися в лаву. Стали в коло, помолились, заспівали курінний гімн та й відкрили Багаття куріним привітанням і кличем: Дубе, кріпись! – За новий люд! Скок повідомив про рішення Старої Кори підвищити ступінь Лемкові й усі привітали нову Стару Кору пластовим СКОБ! Коротко проаналізували рік, що минув. Смерть Журби стала і для куреня, і для Пласту великою втратою. Багато з того, що заплянували, не встигли або не змогли виконати, зокрема: - знову не відбувся «ВСТ» - вишкільний сеніорський табір; - ВППП у Білгород-Дністровському пройшов без нас, бо друзі присп
... Читати далі »
У першу великопісну поминальну суботу, 14 березня 2009 року, невдовзі після поминального богослужіння, на 46-му році життя спочив у Бозі диякон Володимир Скоробський.
Отець Володимир відійшов у вічність щирим слугою Божим та вірним сином своєї Батьківщини. Для багатьох людей, хто знав отця Володимира, він став яскравим прикладом безкомпромісної вірності християнським ідеалам – вірності Богу, любові до України, боротьби за свободу та покори перед голосом своєї совісті. Серед цих людей: ціле покоління молодих священиків – його одногрупників по навчанню у семінарії та академії; тисячі юних членів Українського Пласту, співзасновником якого він був, та безліч парафіян тих церковних громад Києва та Київської області, де випало йому служити дьяком та дияконом.
У нашій пам’яті, пам’яті всіх тих, хто зустрів отця Володимира на своєму життєвому шляху, він назавжди залишиться юним, усміхненим та життєрадісним. Залишиться тим, хто виконав заповіт Господній «Будьте як діти». Та одноча
... Читати далі »
Дорогі друзі дубовокористі! Велика несподіванка для мене й для вас - серед моїх блогів раптом бачу наш, той, що його розпочав св. п. друг Журба. Власне, блог не з'явився раптово, він завжди стояв на своєму місці, але я чомусь не звертав на це увагу, бо був переконаний, що не маю до нього доступу. Тепер надсилаю це коротеньке привітання й подивлюсь, що з того вийде. Дубе, кріпись! Щиро ваш - Скок
