Тільки дурні і

покійники ніколи

не змінюють

своїх поглядів.

Д.Лоуел

Чи знаєте ви, що такий улюблений нами вид спілкування як диспут, має багато різновидів? 

Чи чули ви щось про філософський стіл? А про сократівську бесіду?

 Філософський стіл

 Бере участь старше юнацтво. Середня кількість учасників 20 осіб. Про проведення диспуту слід повідомити юнаків заздалегідь, оригінально оформивши оголошення.

 Заздалегідь потрібно визначити хто відпо відатиме за:

 - технічне оснащення домівки;

 - музичне оформлення "філософського столу”;

 - інтер’єр приміщення.

 Поділити учасників на кілька груп. Кожна група отримує завдання згідно вибраної теми, готує відповіді на запитання

 Для обговорення можна взяти твір якогось видатного філософа і протягом вечора обміню ватися думками з приводу прочитаного або визначити тему обговорення.

"Філософський стіл” краще проводити ввечері, коли можна сісти біля запаленої свічки, біля портрета філософа, з творами якого ви знайомитеся. Така атмосфера сприятиме до думок вголос.

Щоб розмова на "філософському стол і” була цікавою і невимушеною, його учасникам потрібно заздалегідь підготувати цитати з твору, цікаві афоризми автора. Але думки автора повинні переосмислюватися юнаками. Головне - це особисті роздуми юнаків, їхні життєві спостереження. Під час проведення філософського столу можна користуватися енциклопедіями, довідниками, словниками.

Диспут повинен тривати близько години.

Успіх "філософського столу” в значній мірі залежатиме від ведучого. Ним краще за все бути виховнику. Виховник, що проводить "філософський стіл”, повинен створити атмосферу вільного невимушеного спілкування, довіри, відвертості.

Напередодні першого засідання нагадайте юнакам правила проведення дискусії, запропонувати частіше вживати при виступах певні звороти - "як на мене”, "ймовірно, що”. Це допоможе зробити учасників більш поміркованими, терпимішими один до одного.

За "філософським столом” слід уникати категоричних суджень, агресивності та різкості у висловлюванні.

Ведучий повинен бути готовим до розв язання ситуацій, що зустрічаються найчастіше. Наприклад:

1. Пішов час обговорення, але ніхто не хоче говорити.

2. Виступаючий відійшов від теми, говорить довго.

3. Обговорення затягнулося, але виступили 2-3 юнаки.

Темп проведення диспуту повільний, головне – роздуми, думки юнаків, бажання замислитися, зуміти висловити свою думку, уважно вислухати товариша, виявити ерудицію, своє бачення людської гідності. "Філософський стіл” можна проводити один раз на місяць і назвати, приміром, "філософський четвер”, залежно від дня тижня, коли він проводиться.

 Сократівська бесіда

"Сократівська бесіда” може проводитися, наприклад, раз на два місяці. Її регулярність формує у юнаків звичку до роздумів над життям, оточенням.

Зміст бесід – колективні роздуми над важ ливими світоглядними проблемами.

Ведучим завжди виступає виховник: він ставить запитання, а учасники "сократівської бесіди” обговорюють їх. Частину запитань можна запозичити із бесід Сократа з учнями (див. твори Платона). Наприклад:

- хто отримує більше задоволення: той, кому роблять благо, чи той, хто його творить?

- чи завжди потрібно дошукуватися істини?

- що краще: давати чи брати?

- що краще: синиця в руці чи журавель в небі?

- що є істина?

Важливе значення має початковий етап бесіди. Виховник може поставити гумористичне запитання, щоб призвичаїти юнаків до самої процедури відповіді на запитання. Іноді, в момент найвищого піку пристрастей, виховник може запропонувати варіант письмового викладу своїх міркувань. А потім, не називаючи авторів, зачитати відповіді.

Важливе значення для "сократівської бесіди” також має її зовнішній антураж: музичне оформлення, ілюстрації, репродукції, слайди тощо. Від виховника вимагається створення атмосфери конструктивно-ділового обговорення. Часто буває так, що тема обговорення змінюється практично після кожного виступу. Виховник мусить пам’ятати, що успіх роботи залежить від поєднання очікуваного та несподіваного. "Сократівська бесіда” носить камерний характер і розрахована на невелику кількість учасників (10-12).

Не слід забувати ще про одну умову ефективності "сократівської бесіди” – ступінь інтелектуального розвитку та підготовки юнаків.

 Прес-конференція

Термін підготовки до гри 10-12 днів. Ця гра буде цікавою для старшого юнацтва і може проводитися як в межах одного куреня, так і спільно з іншими куренями. Тематика прес-конференції може бути дуже різноманітною: проблеми законослухняності, права людини та дитини, ситуації, що є актуальними для міжнародного або україн ського суспільства.

Гра розрахована на 40-45 хвилин і прово диться у формі рольової гри.

Спочатку визначається тема гри і коло питань, які обговорюватимуться під час її проведення:

Наприклад:

- поховання на території України ядерного палива з інших країн;

- зростання кількості безпритульних дітей, що мають батьків;

- реформування системи освіти України;

- вступ Пласту до ВОСМу;

- здійснення програми державної молодіжної політики;

- у зв язку із закриттям Чорнобильської АЕС, добудова блоків на Нетішинській та Рівненській АЕС.

Далі розподіляються ролі: політичні діячі, представники громадських організацій, представники сторін учасників конфлікту – політичні діячі, експерти, представники Червоного Хреста, незалежні експерти ООН, іноземні та вітчизняні кореспонденти і т.д. Важливу роль під час гри має атрибутика: назви країн-учасниць, акредитаційні картки для кореспондентів, мікрофони, фотоапарати.

Учасники гри під час підготовки добирають матеріали з газет, журналів, суспільно-політичних оглядів, телебачення, радіо.

Прес-конференція відбувається в приміщенні, де представники преси розташовуються на стільцях в залі, а представники конфлікту, міжнародних організацій – за великим столом, на якому встановлено мікрофони, прапорці, розкладено матеріали. Вступне слово надається ведучому - незалежному експерту, який окреслює ситуацію, що обговорюється. Далі кореспонденти ставлять запитання учасникам прес-конференції.

Бажано, щоб кореспонденти після закінчення гри підготували газету, в якій би висвітлили хід прес-конференції та її підсумки.

«В дорогу» №1 2001