Лист Ведмедя, ДК від 1.ІІ.1950 р.Б.

Волею долі ви будете зеленіти, розвиватися, квітнути, а може перетворюватись у зелену, молоду і може навіть стару кору, відірвані від рідної землі, а може, дехто з Листя, навіть відірваний від рідного Куреня „Дубової Кори”.

Страшна річ не відчувати під собою рідного ґрунту, не бути в постійному зв’язку з рідним народом, не бачити блакитного неба України і не відчувати золота її безмежних степів...